• Просмотров 3 005
• Комментариев 0
• 28-10-2016, 06:31

Прокопенко Н.О., ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України”, м. Київ, Україна

Демографічний прогноз свідчить про наростання проблеми дефіциту трудових ресурсів, а значить, незабаром виникне питання про необхідність використання праці людей похилого віку. В даний час люди похилого віку витісняються з ринку праці. Вони не можуть отримати статус офіційного безробітного і встати на облік у центрі зайнятості. Пенсіонери, як правило, якщо і затребувані, те тільки для малокваліфікованих і низькооплачуваних робіт. Їм пропонують роботи кур'єром, вахтером, прибиральником, телефонним консультантом і т.п. Відповідно до численних закордонних досліджень із проблем зайнятості людей похилого віку, більшість роботодавців не розглядають літніх працівників у якості потенційних майбутніх співробітників. Їхнє відношення до цієї групи працівників змінюється дуже повільно. На думку роботодавців, у людей похилого віку відсутні відповідні навики, необхідні в сучасному виробництві, й їм залишається вибір між низькооплачуваними робочими місцями в галузі обслуговування чи незайнятістю. У людей похилого віку менше шансів пройти перепідготовку. Малоймовірно, що роботодавець запропонує їм навчання, у них немає доступу до програм і систем профорієнтації. По статистиці, чим триваліше людина є безробітною, тим складніше знайти нову роботу. Ситуація стає ще гірше для тих, кому за 50 чи 60 років. Це створює реальну картину того, що багато хто з цих людей ніколи не зможуть знову працювати. Дискримінація за віком є ключовим чинником, що працює проти них.

Донедавна в Україні пенсійний вік для жінок починався в 55 років, для чоловіків — у 60 років. У зв'язку з вступом у силу закону України № 3668-VI від 8 липня 2011 р. «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» в Україні встановлений єдиний для чоловіків і жінок вік виходу на пенсію — 60 років. Пенсійний вік буде вирівнюватися поступово, протягом 10 років. З віком 60 років зв'язане настання права на пенсійне забезпечення, але цей вік не є верхньою межею працездатності. Закон установлює нижню вікову межу для заняття трудовою діяльністю. Верхньої трудової межі не існує. Наявні вікові обмеження для деяких категорій працівників стосуються права заняття визначеної посади, але не позбавлення права на працю в цілому. Людина похилого віку, що стала пенсіонером, продовжує залишатися рівноправним суб'єктом трудового права. Правовому регулюванню праці робітників похилого віку присвячені найважливіші акти МОТ, що стосуються забезпечення рівності у сфері праці, такі як Конвенція МОТ 1958 р. про дискримінацію в галузі праці й занять (№ 111), Рекомендація МОТ 1980 р. про робітників похилого віку (№ 162). Чи зможе «молодий пенсіонер» знайти гідну роботу на сучасному ринку праці в Україні? Які міри необхідні для підтримки економічної активності людей старших вікових груп? Відповіді на ці й інші питання є необхідними умовами для успішного проведення пенсійних реформ у життя.