У багатьох професіях у вигіднішому становищі можуть опинитися особи не з крайніми проявами властивостей нервової системи, а із середньою їхньою виразністю. Наприклад, професія водія висуває високі вимоги, з одного боку, до емоційної стійкості, з іншого -до одноманітності. Тому що тут важливі швидка (часом миттєва) реакція, та вміння тривалий час зосереджуватися. Існують й інші вимоги, наприклад, здатність виконувати рухи з більшою чи меншою частотою.

У розумовій праці основне навантаження несуть зоровий та слуховий аналізатори, а також психічні дії, пов'язані із сприйняттям повідомлень та пам'яттю. У осіб фізичної праці трудові процеси забезпечуються головним чином напругою серцево-судинної, дихальної та м'язової систем. Інтенсивна або тривала праця призводить до втоми, яка зумовлює фізичне і психічне виснаження. Відтак знижуються показники чутливості, уваги, пам'яті, мислення, виникають негативні емоції, погіршуються кількісні та якісні показники роботи. Тривалі розумові чи фізичні перевантаження можуть призвести до хронічної втоми, а вона - до передхворобли-вого стану - перевтоми.

Будь-яка фізична, і особливо розумова, діяльність людини практично завжди супроводжуються деякою нервово-психічною напругою. Успішність такої роботи значною мірою залежатиме від стійкості людини до стресу. У свою чергу, стресостійкість залежить від таких властивостей особистості, як темперамент і характер. Темперамент зумовлений типом нервової системи і відображає переважно уроджені характеристики поведінки. Характер - це соціально опосередкований темперамент (відкоригова-ний та сформований соціальним середовищем). Хоча темперамент є основою під час формування характеру, властивості останнього значною мірою залежать від відповідного виховання, умов життя та діяльності і ним можна керувати. Тому з погляду підвищення стре-состійкості людини першорядне значення має формування емоційно-вольових виявів характеру (оволодіння своєю поведінкою). Наприклад, якщо людина народилася холериком (люди цього типу надмірно збудливі, а через це - нев-рівноважені, з нестійким настроєм, схильні до різких емоційних вибухів), і знає, що швидко спалахує і в цьому стані здійснює вчинки, які потім заважають їй і в професійному, і в особистому житті, вона може навчитися стримувати себе.

І, нарешті, не можна забувати про фізичну активність - найліпший відпочинок від будь-якої діяльності та дієву профілактику багатьох захворювань, зокрема, остеохондрозу, серцево-судинних захворювань, нервових та психічних порушень. Доведено, що під час фізичних вправ людина позбувається накопиченої негативної енергії.

Отже, це дуже дієва боротьба із стресами. Активна фізична діяльність, забарвлена позитивними емоціями, необхідна людям як розумової, так і фізичної праці. Адже в останніх здебільшого рухи одноманітні, далеко не всі групи м'язів залучені до праці, до максимального скорочення і розслаблення.

Професійна праця в умовах, що відповідають рівню діяльнісних можливостей людини, сприяє гармонійному розвитку організму, віддаляє настання старості, подовжує тривалість трудової діяльності людини.

кандидат біологічних наук,

Інститут геронтології АМН України