• Просмотров 0
• Комментариев 0
• 18-09-2024, 09:42

Державний торговельно-економічний університет

ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ 

ХІV МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕС-ФОРУМУ

(Київ, 23 березня 2023 року)

Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні: виклики воєнного часу

УДК 330.341.1(477):350«364»

c.106-108

Прокопенко Н., 

д-р біол. наук, головний науковий співробітник 

ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»

РЕФОРМУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЧНОЇ БАЗИ ПРОЄКТУВАННЯ ЦЕНТРІВ ПРОФЕСІЙНО-ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ ЯК ФАКТОР ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Війна Росії проти України завдала і продовжує завдавати величезних збитків економічному та соціальному розвитку країни, гинуть чи стають інвалідами тисячі молодих здорових людей, руйнується інфраструктура, міста, села, погіршується екологічна ситуація, погіршуються демографічні умови відтворення населення. При цьому страждають як кількісні, так і якісні характеристики трудових ресурсів. У цих умовах швидко втрачається трудовий потенціал. Для відновлення економіки та інфраструктури необхідні інвестиції. Однак інвестори, які забажають запустити виробництво в країні з такими демографічними умовами, зіткнуться з нестачею робітників та фахівців. Таким чином, одним із основних ризиків у рамках реалізації інвестиційних проектів є зниження трудового потенціалу окремого регіону та країни в цілому. Комплексні позитивні зміни у регіонах неможливі без ефективного використання регіонального потенціалу, розширення можливостей працевлаштування та отримання доходу на тлі подолання наслідків війни та нерівномірності географічного та обласного поділу цих можливостей на засадах збалансованого соціально-орієнтованого розвитку.

На думку Нобелівського лауреата щодо економіки Пола Кругмана, перспективи розвитку окремих регіонів зумовлені двома групами базових факторів. До однієї групи він відносить забезпеченість природними ресурсами та вигідне географічне положення, а до іншої групи - агломераційний ефект, людський капітал, інститути, що сприяють зростанню мобільності населення, поширенню інновацій та ін. Натомість, людський капітал сприймається як сукупність знань, умінь, навичок, які використовуються для задоволення різноманітних потреб людини і суспільства загалом, тобто як сукупність людських можливостей, що використовуються для здобуття природних (здоров’я, інтелект, творчі здібності) та набутих (знання, навички, продуктивна праця) доходів, розвинених в результаті інвестування в оздоровлення, освіту, професійну підготовку, науку. Ці характеристики визначають якість трудових ресурсів, що у умовах інноваційної економіки є необхідним чинником забезпечення прогресивного розвитку суспільства. Війна, яку зараз переживає наше суспільство, породжує зростання тягаря для громадського здоров’я через психічні розлади та інвалідність населення. В Україні має застосовуватися цілісна система реабілітації населення, постраждалого від повно-масштабної російської воєнної агресії. На сучасному етапі розвитку суспільства здійснення комплексу заходів для соціальної адаптації інвалідів у суспільство з наданням можливості отримання працездатності є одним із пріоритетних напрямків соціальної політики держави. Для рішення цієї проблеми необхідне формування спеціальних закладів - центрів професійно-трудової реабілітації (далі ЦПТР) [Прокопенко О.В., к.арх. https://apx.org.ua/architect/24037-skyzn-e-ydey-reabylytaczyonn-h-czentrov-architecture-of-a-rehabilitation-centre.html].

Основними принципами ЦПТР є доступність, комплексність, трансформован їсть та комфортність. До соціальних факторів, що впливають на проектування ЦІІТР, належать: самореалізація, адаптація, можливість вільного пересування, зниження нервового та фізичного навантаження, організація дозвілля, повсякденний догляд, медичне обслуговування. Інтегрований підхід до професійно-трудової реабілітації населення забезпечує оптимальні можливості для праці й життя як здорових громадян, так і інвалідів та інших маломобільних груп населення (далі ІтаІМГН) із диференційованим урахуванням їх специфічних вимог. Організація комплексних реабілітаційних центрів дасть змогу суб’єктам державної програми реабілітації ІтаІМГН скоротити терміни адаптації, відновлення ІтаІМГН і повернення їх у соціальне середовище.

Відповідно до «Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 рр.» перед нашою державою стоїть багато цілей і завдань на шляху до сталого розвитку. Однієї з основних стратегічних цілей є підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів. Трудовий потенціал регіону характеризує можливості, що можуть бути мобілізовані та приведені в дію у процесі праці. В умовах повномасштабних військових дій, в силу особливостей демографічної обстановки, що склалася, формування ЦПТР для імплементації професійно-трудової реабілітації щодо управлінням громадським здоров’ям дозволить пришвидшити відновлення трудового потенціалу регіонів країни та держави в цілому.