• Просмотров 2 870
• Комментариев 0
• 21-08-2016, 21:02

II Міжнародний  медичний конгрес "Впровадження сучасних досягнень медичної наки в практику охорони здоров'я України": тези доповідей, иїв (16-19 квітня 2013).-С. 97-98. КИЇВЕКСПОПЛАЗА.

Прокопенко Н.О.

ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України”, м. Київ

Прокопенко Н.О. – доктор біологічних наук, головний науковий співробітник ДУ "Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України”, 04114, Київ, Вишгородська, 67

Мета - визначити стан здоров’я й потенційні можливості професійної зайнятості людей старших вікових груп.

Матеріали і методи. Проведено лонгітудинальне дослідження з проблеми соціальної адаптації працівників старших вікових груп у пенсійному періоді (1999-2010 рр., 840 осіб), поперечне дослідження щодо загального функціонального стану працівників підприємств Києва у віці 50 років і старше (98 осіб). Проаналізовані дані Держкомстату стосовно потенційних можливостей працевлаштування людей старших вікових груп на сучасному ринку праці.

Результати та їх обговорення. Кожен п'ятий учасник лонгітудинального дослідження продовжує працювати. Серед працюючих пенсіонерів 7,5 % оцінили свій стан здоров'я як "погане”. Серед непрацюючих пенсіонерів таких значно більше – 20,3 %. Мотивація до роботи людей похилого віку у віці 60-69 років висока. Серед пенсіонерів, що припинили трудову діяльність, кожен третій бажає знову влаштуватися на роботу, незалежно від статі і суб'єктивної оцінки здоров'я. Серед причин у жінок на першому місці – матеріальні труднощі, у чоловіків – надлишок вільного часу (при цьому 45,6 % чоловіків і 37,5 % жінок згодні на будь-яку роботу). Аналіз фізіологічних та психофізіологічних показників у людей похилого віку, зайнятих на виробництві виявив, що всі обстежені мали низькі функціональні резерви систем організму, особливо, серцево-судинної. Однак показники розумової працездатності залишалися на достатньому рівні. Аналіз даних Держкомстату показав, що в промисловості, де зайнято більш чверті працюючих пенсіонерів, спостерігається істотне скорочення попиту на робочу силу, і працівники старших вікових груп можуть розраховувати в основному на некваліфіковані і низькооплачувані посади.

Висновки.У реальних виробничих умовах працівники старшого віку вміють зберігати баланс між загальною продуктивністю і якістю роботи. Трансформація політики в сфері зайнятості і ринку праці, використання методів професійно-трудової реабілітації і застосування геронтотехнології на виробництві дозволить комплексно вирішувати проблеми літніх працівників.