» » Захворюваність населення, що мешкає на забруднених радіонуклідами територіях (соціальні і гігієнічні фактори ризику)

Канал Натальи Прокопенко - доктора биологических наук, г. Киев

 

Прокопенко Н.О., Приліпко В.А.

Інститут геронтології АМН України, Науковий центр радіаційної медицини АМН України, Київ


 

Найважливішою проблемою в системі мір, спрямованих на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, є проблема здоров'я населення, що постраждало від Чорнобильської катастрофи. Зростання первинної інвалідності за період 1985-1999 років серед цій категорії населення становило 40,2 % (по Україні - 23,3 %). Показник смертності в 1999 році від хвороб системи кровообігу в радіоактивно забруднених областях на 14,6 % перевищував середній по Україні, а, зокрема, від гіпертонічної хвороби – на 40,8 % [1]. Згідно даним багатьох епідеміологічних досліджень серед населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях, спостерігається, з одного боку, значний ріст патологічних станів, що відображають морфофункціональні розлади поліетіологічної природи в системах організму, з іншого боку - ріст числа захворювань, які слід розглядати, як радіаційно обумовлені [2-6].

Таким чином, при дослідженні стану здоров’я цій категорії населення необхідно враховувати пролонговану дію радіації, особливості роботи сільських жителів (польові роботи, зв'язані з використанням отрутохімікатів і мінеральних добрив), а також психічну травматизацію, обумовлену очікуванням відстрочених ефектів на здоров’я в майбутньому і недостатнім соціальним захистом у поставарійний період.

Тому наше дослідження присвячено вивченню впливу комплексу факторів зовнішньго середовища на рівень та структуру патології.

 

Матеріал і методи.

Об'єкт дослідження - населення Овруцького (радіоактивно забруднена територія внаслідок аварії на ЧАЕС) і Брусилівського (умовно "чиста” територія) районів Житомирської області. Репрезентативність вибіркових статистичних сукупностей забезпечена застосуванням методики випадкового ймовірнісного відбору одиниць спостереження. Обсяг вибірок розрахований з урахуванням обсягу генеральних сукупностей і склав 604 особи по Овруцькому району і 480 осіб по Брусилівському району. В якості професійної групи ризику по відношенню до радіаційного фактору обстежені групи механізаторів (111 чол. - по Овруцькому району, 108 чол. - по Брусилівському району).

Додатково вибіркові статистичні сукупності з населення Овруцького і Брусилівського районів були розділені кожна на дві групи: по середній накопиченій дозі опромінення і по середньорічному навантаженню отрутохімікатами на ґрунт. Еколого-гігієнічні характеристики груп представлені в табл. 1. За найбільшу несприятливу групу в гігієнічному аспекті прийнята група 1. До цієї групи віднесені жителі досліджуваних населених пунктів Овруцького району із середньою накопиченою дозою опромінення (48,8±2,4) мЗв і середньорічним навантаженням отрутохімікатами на ґрунт (1,41±0,03) кг/га.

Відмінності в рівнях захворюваності населення і його окремих груп оцінювалися за величиною відносного ризику Relative Risk (RR) і ступенем його вірогідності (за ?2Пірсона) з використанням програми Epi Info.

Психологічний стан населення визначали за допомогою опитувальника загального здоров’я GHQ 28. Отримані дані були піддані регресивному і факторному аналізу.

Результати і їх обговорення.

В якості показників захворюваності розглядались первинна захворюваність і поширеність хвороб як за окремими класами, так і за окремими нозологічними формами. Поширеність хвороб визначено за станом на 1 січня 1986 р. і на 1 січня 2002 р., первинна захворюваність - за два періоди: 1986-1992 рр. і 1993-2001 рр. Аналіз одержаних даних показав, що в Овруцькому районі і поширеність, і первинна захворюваність значно перевищують аналогічні показники по Брусилівському району.

Якщо на 01.01.1986 р. поширеність хвороб по Овруцькому району становила 875,9 ‰, а по Брусилівському - 1181,3 ‰, то на 1 січня 2002 р. поширеність хвороб по Овруцькому району становила 3444 ‰, по Брусилівському - 2666 ‰. Первинна захворюваність за період 1986-1992 рр. по Овруцькому району – 1488 ‰, по Брусилівському - 859 ‰, за період 1993-2001 рр. - 1073 ‰ і 625 ‰ відповідно по Овруцькому і Брусилівському районам.

При цьому темп приросту захворюваності по Овруцькому району за період 1986-1992 рр. становив 170 %, тоді як по Брусилівському тільки 73 %, за 1993-2001 рр. спостерігається деяке зниження темпу, але, як і раніше, показники по Овруцькому району випереджають показники по Брусилівському району: 45 % і 31 % відповідно.

Як видно з табл. 2 і 3, виділились п’ять класів хвороб, за якими поширеність хвороб і первинна захворюваність серед населення, що проживає на забруднених радіонуклідами територіях, достовірно вищі, ніж дані показники захворюваності серед населення, що проживає на умовно "чистих” територіях. До них відносяться: хвороби системи кровообігу, сечостатевої системи, нервової системи і органів чуття, ендокринної системи, кістково-м’язової системи і сполучної тканини. Окремо необхідно сказати про хвороби крові і органів кровотворення, а також про доброякісні новоутворення. Виявлено достовірну різницю в первинності цих захворювань серед населення Овруцького району у порівнянні з населенням Брусилівського району, що може свідчити про безпосередній вплив радіації на здоров’я населення, що проживає на забруднених радіонуклідами територіях.

Що стосується вищеперелічених п’яти класів хвороб, то всі вони відносяться до так званих багатофакторних, і радіаційний фактор в даному випадку може розглядатися як опосередкований, за виключенням, можливо, хвороб нервової системи і ендокринної системи.

Слід відзначити значне переважання показників травмованості по Овруцькому району в порівнянні з Брусилівським районом, що деяким чином може характеризувати психологічний стан населення, що проживає на цих територіях.

Серед нозологічних форм були розглянуті нозології системи кровообігу (ішемічна хвороба серця, гіпертонія, гіпотонія, атеросклероз) і нервової системи (радикуліт, вегето-судинна дистонія, катаракта, кон’юнктивіт). Як показав аналіз даних, тільки гіпертонічна хвороба і вегето-судинна дистонія мають суттєві відмінності серед населення досліджуваних районів. Гіпертонічну хворобу скоріше можна віднести до таких категорій хвороб, де основними етіологічними факторами являються психосоціальні, що не можна сказати про вегето-судинну дистонію. Можлива широка поширеність цієї нозології серед постраждалого від аварії на ЧАЕС населення є передвісником органічних уражень нервової системи.

При розгляданні показників захворюваності механізаторів суттєвих особливостей у порівнянні з населенням не виявлено. Відмінності серед механізаторів двох районів спостерігаються лише за трьома класами хвороб: хвороби системи кровообігу, нервової системи і кістково-м’язової системи, а також травмами. Відмінностей за нозологічними формами не виявлено.

Відомо, що пестициди мають токсичний ефект, здійснюють мутагенну, алергенну, атерогенну, канцерогенну дію. Найбільш часті їхні прояви спостерігаються з боку нервової системи й органів чуття, дихальної системи, серцево-судинної системи, органів травлення, кровотворної системи і крові, шкіри. Іонізуюче випромінювання може привести до прискорення фізіологічної інволюції за допомогою порушення обмінних, метаболічних і імунних процесів і, таким чином, сприяти збільшенню частоти і тяжкості загальносоматичної патології. При цьому варто підкреслити, що більшість хвороб має зовнішній детермінуючий фактор свого розвитку. Велику роль у патогенезі захворювань грають психосоціальні фактори, що можуть викликати стрес-реакції, що зменшують діапазон адаптаційних можливостей організму.

Виходячи з вищевикладеного, був проведений аналіз захворюваності населення в групах, які представлені у табл.1.

Первинна захворюваність. Аналіз даних виявив достовірні розходження в первинній захворюваності ендокринної системи за період 1986-1992 рр. у населення 1 групи (Овруцький район) у порівнянні з 3 групою (Брусилівський район): у чоловіків RR=5,13, у жінок RR=5,41, p<0,05.

Що стосується хвороб шкіри і сечостатевої системи, то в чоловіків 1 групи в порівнянні з 3 групою виявлені достовірні розходження в первинній захворюваності шкіри за період 1986-1992 рр. (RR=2,56, p<0,05), а в жінок 1 групи в порівнянні з 3 групою - у первинній захворюваності сечостатевої системи (за період 1986-1992 рр. RR=1,88, за період 1993-2001 рр. RR=1,92, p<0,05).

Достовірних розходжень у захворюваності органів травлення й органів дихання між групами не виявлено.

Відносний ризик захворюваності кістково-м'язової системи і сполучної тканини у населення 1 групи стосовно 2 (Овруцький район), 3 і 4 групі (Брусилівський район) представлений у табл. 4. Як видно з таблиці значимі розходження в захворюваності спостерігаються в порівнянні з групами населення Брусилівського району, причому, ризик захворюваності по відношенню з 4 групою (населені пункти з найменшим навантаженням отрутохімікатів на ґрунт) вище, ніж з 3 групою (населені пункти з найбільшим навантаженням отрутохімікатів на ґрунт). Достовірні розходження з 2 групою (населені пункти з найменшої накопиченої дозою опромінення) не виявлені.

Первинна захворюваність доброякісними новоутвореннями, як видно з табл. 5, за період 1986-1992 рр. у 1 групі достовірна вище в порівнянні з усіма розглянутими групами, як у чоловіків, так і в жінок. Причому у жінок ця тенденція збереглася й у наступному періоді (1993-2001 рр.).

Що стосується захворюваності систем кровообігу, то спостерігається значний ріст первинної захворюваності за період 1986-1992 рр. по цьому класу хвороб у чоловіків 1 групи в порівнянні з групами 3 і 4 населення Брусилівського району (табл. 6). За період 1993-2001 рр., крім груп Брусилівського району, виявлене достовірне розходження з групою 2 населення Овруцького району.

Великий інтерес з погляду радіаційних уражень представляють патологічні стани нервової системи й органів чуття. Дослідження виявило достовірні розходження захворюваності по цьому класу в чоловіків і жінок 1 групи в порівнянні з 3 і 4 групами (табл. 7). Слід зазначити, що первинність захворювань по цьому класу в чоловіків за період 1986-1992 рр., у жінок за період 1993-2001рр. достовірна вище, ніж у групі 2 (RR=1,91, RR=2,26, p<0,05 відповідно в чоловіків і жінок).

Серед нозологічних форм виділені дві: гіпертонічна хвороба (ГХ) і вегето-судинна дистонія (ВСД). Як видно з табл. 8 достовірні розходження в захворюваності ГХ спостерігаються тільки між 1 і 2 групами: у жінок за період 1986-1992 рр. (RR=3,62, p<0,05) і в чоловіків за період 1993-2001 рр. (RR=2,05, p<0,05). Що не можна сказати про ВСД. По цієї нозологічної формі спостерігаються достовірні розходження в чоловіків і жінок 1 групи в порівнянні з 3 і 4 групами, і в чоловіків - з 2 групою (табл. 9).

Поширеність хвороб. Що стосується поширеності хвороб ендокринної системи то, якщо на 01.01.1986 р. істотні розходження у поширеності хвороб цього класу в розглянутих групах не спостерігалися, то на 01.01.2002 р. поширеність хвороб ендокринної системи в 1 групі в чоловіків у 5,02, у жінок у 4,46 раз вище (p<0,05), ніж у чоловіків і жінок у 3 групі.

На 01.01.1986 р. і 01.01.2002 значимих розходжень у поширеності хвороб сечостатевої системи в розглянутих групах не виявлено.

Хвороби шкіри на 01.01.1986 р. в 3 групі були в 4,10 рази більш поширені, чим у 1 групі, на 01.01.2002 р.розходжень не виявлено.

Поширеність хвороб кістково-м’язової системи і сполучної тканини на 01.01.1986 р. у населення 1 групи стосовно 3 групи була достовірна нижче, з іншими групами істотних розходжень не виявлено (табл. 4). На 01.01.2002 р. виявлені достовірні розходження з групами 3 і 4 населення Брусилівського району, а також у чоловіків 1 групи у порівнянні з 2 групою (Овруцький район).

Якщо на 01.01.1986 р. істотні розходження у поширеності доброякісних новоутворень в розглянутих групах не спостерігалися, то на 01.01.2002 р. поширеність цих хвороб була значна вище в 1 групі в порівнянні з 2 і 4 групами, як у чоловіків так і у жінок (табл. 5).

Достовірних розходжень у поширеності хвороб системи кровообігу на 01.01.1986 р. між групами не виявлено. На 01.01.2002 р. спостерігаються значні розходження у поширеності хвороб цього класу у чоловіків 1 групи стосовно 3 і 4 групи (табл. 6).

Що стосується хвороб нервової системи й органів чуття, то поширеність на 01.01.1986 р. була достовірна вище у жінок 1 групи стосовно 4 групи (табл. 7). На 01.01.2002 р. спостерігаються значні розходження у чоловіків і жінок 1 групи стосовно 3 і 4 групи.

Як видно з табл. 8 достовірних розходжень в поширеності ГХ на 01.01.1986 р. і 01.01.2002 р. між розглянутими групами не виявлено.

Якщо на 01.01.1986 р. у поширеності ВСД достовірні розходження спостерігалися тільки у жінок 1 групи стосовно 3 групи, то на 01.01.2002 р. поширеність ВСД в 1 групі значна вище, ніж у 3 і 4 групі, незалежно від статі (табл. 9). Крім того, у чоловіків 1 групи виявлені розходження з 2 групою.

Таким чином, широка поширеність ВСД у населення, що проживає на забрудненої радіонуклідами території, указує на порушення в нервовій системі, які обумовлені впливом радіаційного фактора. Що стосується ГХ, то якщо не враховувати генетичну схильність до порушення регуляції артеріального тиску, 90 % випадків цього захворювання викликано безліччю стресових ситуацій і схильністю до їх акцентуації. Таким чином, у патогенезі ГХ важлива етіологічна роль належить психосоціальним факторам[7,8]. З цього погляду, до групи ризику в першу чергу відноситься група 1 Овруцького району, жителі населених пунктів якої характеризуються найбільшою накопиченою дозою опромінення в порівнянні з жителями інших розглянутих населених пунктів. У зв'язку з цим ведучим психотравматичним фактором є радіаційний вплив, що утворює погрозу соматичному здоров'ю.

У зв'язку з цим, слід зазначити, що значний коефіцієнт ризику ГХ в населення, що проживає на забруднених радіонуклідами територіях, у порівнянні з населенням, що проживає на умовно "чистих” територіях можна пояснити тривалою психоемоційною напругою в постраждалого населення [9]. Цей факт знайшов підтвердження при аналізі опитувальника загального здоров'я GHQ 28 [10], що включає перелік емпіричних індикаторів соматичного стану, стану тривожності, соціальної дисфункції і депресії. Методом поступної регресії було встановлено, що основний внесок в дисперсію кумулятивного показника здоров'я постраждалого населення внесла психоемоційна складова, що характеризує стан тривожності, нервового напруження і страху (72,8 %). Частки індикаторів депресивного стану (почуття повної безнадійності, непотрібності свого існування, суіцидальна поведінка, що характеризується думками і намірами), соматичного (почуття слабості, перевтоми, болю в голові), соціальної дисфункції (рівень працездатності, діловитості, почуття задоволення роботою) становили відповідно 12,3 %; 2,2 %; 1,2 % (р<0,001). Факторний аналіз ознак загального здоров'я дозволив виділити за допомогою латентних змінних (накопичений внесок 81 % в пояснення дисперсії всіх ознак) дві категорії людей: з психосоматичними розладами (соматичний стан тривожність, 66,3 %) і соціально-депресивною поведінкою (соціальна дисфункція і депресія, 14,7 %).

Таким чином, підводячи підсумок можна стверджувати, що поширеність хвороб і первинна захворюваність значно вищі серед населення Овруцького району у порівнянні з Брусилівським районом. За період 1986-1992 рр. відмічено найвищий темп приросту захворюваності по Овруцькому району, який був в 2,3 рази вищий, ніж в Брусилівському районі.

За п’ятьма основними класами хвороб виявлені достовірні відмінності в показниках захворюваності серед населення Овруцького і Брусилівського районів: хвороби системи кровообігу, сечостатевої системи, нервової системи і органів чуття, ендокринної системи, кістково-м’язової системи і сполучної тканини. Також виявлені достовірні відмінності в первинній захворюваності хворобами крові і органів кровотворення та доброякісними новоутвореннями.

Серед окремих захворювань виділені дві нозологічні форми, які більше поширені серед жителів, що проживають на забруднених радіонуклідами територіях, у порівнянні з жителями умовно "чистих”територій: гіпертонічна хвороба і вегето-судинна дистонія.


MORBIDITY OF THE POPULATION WHICH LIVES ON RADIONUCLIDE-CONTAMINATED TERRITORIES (SOCIAL AND HYGIENIC RISK FACTORS)

 

Prokopenko N.A., Prilipko V.A.

Institute of Gerentology АMS Ukraine, Research Centre for Radiation Medicine АМS Ukraine, Kiev


 

The analysis of morbidity of population of Оvruch and Brusilovsk areas of Zhitomir oblast is carried out in view of features of hygienic conditions of life in these territories (radiating situation and level of pollution the soil by chemical weed-killers and by mineral fertilizers). It is revealed, that rate of a gain of morbidity for the postchernobyl period of Ovruch area (radioactive contaminated area in connection with Chernobyl disaster) is much higher, than of Brusilovsk area. By separate classes of diseases (musculoskeletal system and conjunctive tissue, benign neoplasm, nervous system and sense organs, skin and hypodermic cellular tissue, urinogenital system, endocrine system, blood and hematosis organs) is established authentic connection between conditions of life and morbidity of the population.

 

 

Похожие публикации:


Эта запись была опубликована Nataliia 29-11-2016, 17:36, Если Вы впервые на данном блоге и он Вам понравился, предлагаю подписаться на RSS чтобы не пропустить новых публикаций.

 

Сайт про социальные медицинские и биологические научные проблемы, г. Киев, Украина
Социальная медицина, биология и психология - Прокопенко Н.А. Google :)