» » Геоінформаційні технології як інноваційний інструмент для створення «зеленої» економіки і підвищення якості життя населення України

Канал Натальи Прокопенко - доктора биологических наук, г. Киев

 

Матеріали круглого столу "Інновації та створення "зеленої економіки".-Київ (2 листопада 2012 року).-С.77-79. Держінформнаука України. 
 
ПРОКОПЕНКО НАТАЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА

Інститут геронтології НАМН України 

 

«Зелена» економіка – це економіка, яка підвищує добробут людей і при цьому істотно знижує ризики для навколишнього середовища і його збідніння (UNEP). Створення нової економічної і соціальної моделі шляхом розвитку «зелених» технологій спрямовано, насамперед, на підвищення якості життя населення. Під «якістю життя» мається на увазі ступінь і повнота задоволення людських потреб, і в першу чергу, у збереженні здоров'я. В основі концепції зміцнення здоров’я, розробленої експертами ВООЗ, лежить нерозривний зв’язок між людьми і навколишнім середовищем. Інтенсивний і тривалий вплив екологічно несприятливих факторів довкілля знижує загальну резистентність організму і тим самим сприяє розвитку різних патологічних станів людини. При цьому найбільше поширення одержують хронічні захворювання саме тих органів і систем організму, що у процесі взаємодії «людина – навколишнє середовище» функціонують в основному як бар'єрні на межі розподілу зовнішнього і внутрішнього середовища, тобто органів дихання, травлення й імунної системи.

В Україні щорічна кількість забруднень шкідливими хімічними речовинами, що припадає на 1 м2, у 6,5 рази вище, ніж у США, у 3,2 рази – ніж у країнах Європейського Союзу. У вихлопних газах автотранспорту на 1 т спалюваного пального припадає від 12 до 24 кг оксидів азоту, від 0,3 до 5 кг вуглеводнів і аміаку, 40–50 кг оксиду вуглецю. Наявність у повітрі житлових приміщень побутових хімічних речовин доповнюється викидами вихлопних газів автотранспорту, що проникають у житлові будинки, які знаходяться поблизу проїзної частини доріг з інтенсивним рухом автотранспорту.

За даними санітарно-епідеміологічної станції м. Києва на найбільш забруднених площах, проспектах і бульварах (Бессарабська, Московська, Севастопольська площі, проспекти Перемоги й Оболонський, бульвари Тараса Шевченко, Лесі Українки) концентрація шкідливих домішок, особливо диоксиду азоту, коливається на рівні 1,5–2,5 гранично допустимої (ГДК), а в часи пік перевищує норми в 3–5 і більш разів. Це стосується зон біля житлових будинків, на дорогах вона підвищується до 10 ГДК. Сьогодні на частку транспорту в Києві приходиться 85–90 % усіх забруднень, у той час як у 1980-х рр. цей показник складав 50–65 %.

Різноманітні хімічні забруднювачі негативно впливають на ендокринну й імунну системи людини, сприяють поширенню генотоксичної патології. До генотоксикантів відносяться насамперед поліциклічні вуглеводні, важкі метали (свинець, ртуть, кадмій, марганець), деякі пестициди, окремі похідні бензолу. Вони вражають нервову систему, можуть бути причинами серцево-судинних захворювань, хвороб крові. Крім того, вони сприяють розвитку хронічних обструктивних хвороб легень, алергії, нефропатії, новоутворень. При цьому велике навантаження зазнає імунна система, яка забезпечує формування адаптивної відповіді, «згладжуючи» тиск середовища завдяки взаємодії з нейроендокринною системою регуляції організму людини.

Основним джерелом зовнішнього техногенного акустичного забруднення в населених пунктах є дорожній рух, шум якого може непокоїти значні групи населення. Автотранспортні потоки в центральній частині великих міст обумовлюють шумове навантаження, що на 10-15 дБА перевищує норму. Якщо шумове подразнення зберігається чи систематично повторюється, то в нервовій, серцево-судинній, ендокринній, сенсорній і травній системах можуть розвитися стійкі зміни.

Прагнення до економного використання територій у великих містах призводить до розвитку будівництва багатоповерхових та висотних житлових і громадських будинків, а також складних інтегрованих комплексів. Поява зазначених будинків та комплексів впливає на зростання щільності проживання людей та розташування джерел акустичної енергії, які погіршують санітарно-гігієнічний стан приміщень цих будинків, що, в свою чергу, впливає на здоров’я людини.

Отже, нормалізація загальної екологічної ситуації в країні забезпечить профілактику багатьох захворювань, властивих сучасній людині. Оздоровлення навколишнього середовища можливо тільки шляхом перегляду організації системи транспорту, розвитку енергозберігаючих та екологічно чистих технологій, проведення ефективної житлової політики, популяризації екологічного способу життя, а також запобігання всіх ризиків (санітарних, техногенних чи природних) і забезпечення безпеки за допомогою заходів щодо виявлення та класифікації цих ризиків, попередження виникнення їх джерел. А це неможливо без широкого використання інформаційних технологій, насамперед, геоінформаційних систем.

Використання ГІС-технологій, зокрема їх складової – аналітичних електронних карт с подальшим створенням на їх базі містобудівної та землевпорядної документації, що включають дані про екологічну ситуацію території, належність її до певних функціональних зон, їх сучасне та перспективне призначення, про транспортну мережу, стан забудови та інженерне забезпечення об’єктів, характеристики будинків і споруд та ін., сприяє не тільки комплексному аналізу, але й, враховуючі територіальний розподіл даних, наочному уявленню результатів моделювання (тобто візуальній оцінці) для прийняття системних рішень.

Таким чином, завдяки використанню ГІС-технологій створюється єдиний територіальний інформаційний простір на державному, регіональному та місцевому рівнях, доступний для всіх служб, що дає можливість ефективно розвивати «зелену» економіку України.

 

Похожие публикации:


Эта запись была опубликована Nataliia 21-08-2016, 21:02, Если Вы впервые на данном блоге и он Вам понравился, предлагаю подписаться на RSS чтобы не пропустить новых публикаций.

 

Сайт про социальные медицинские и биологические научные проблемы, г. Киев, Украина
Социальная медицина, биология и психология - Прокопенко Н.А. Google :)