» Біоетичні аспекти репродуктивної поведінки населення, що постраждало від Чорнобильської аварії

Канал Натальи Прокопенко - доктора биологических наук, г. Киев

 

Прокопенко Н.О.
ДУ "Інститут геронтології АМН України”, Київ, Україна


Сьогодні Україна перебуває в стані глибокої демографічної кризи. Кризова демографічна ситуація обумовлена насамперед несприятливими тенденціями смертності і низьким рівнем народжуваності, який не забезпечує просте відтворення населення. На рівень народжуваності істотно впливає репродуктивна поведінка населення. При цьому необхідно враховувати, що 15,8 % жінок репродуктивного віку проживають на радіоактивно забруднених територіях. Суперечлива інформація про радіологічні наслідки аварії позначається на репродуктивній поведінці постраждалого населення, що породжує низку біоетичних проблем.
Населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях становить особливу групу ризику щодо передчасної втрати здоров’я. Сьогодні наслідки радіаційного впливу вивчати на виділеній категорії населення вже недостатньо, треба вивчати на рівні родини. Як показали дослідження, у родинах, що проживають на "забруднених” територіях, жінки відчувають страх перед народженням нової дитини, незалежно від того, спостерігаються чи ні в першої дитині ознаки спадкових патологічних змін. Репродуктивна функція родини складається не тільки в забезпеченні біологічного відтворення суспільства, але і в задоволенні потреби людини в дітях. Серед умов (на думку опитаних), що перешкоджають збільшенню кількості дітей у родині, найбільший внесок належить соціально-екологічному фактору (загальне погіршення екологічного стану, пов'язане з радіаційним забрудненням, ймовірний негативний вплив радіації на нащадків). Внесок соціально-побутового фактора (погані відносини у родині, велика зайнятість на роботі, кар'єра) у загальну дисперсію найменший. Серед умов, що сприяють збільшенню кількості дітей, перше місце займають соціально-економічні гарантії (можливість добре заробляти, впевненість у забезпеченні роботою в майбутньому, впевненість у завтрашньому дні). Основний внесок у дисперсію кумулятивного показника здоров'я незалежно від статі опитаних внесла психоемоційна складова, що характеризує стан тривожності, нервової напруги і страху. При цьому слід зазначити, що внесок у дисперсію цієї складової здоров'я у жінок "забруднених” територій порівняно з жінками "умовно чистих” територій, має вірогідно більше значення. Для корекції психоемоційних порушень, які негативно впливають на репродуктивну поведінку, важливий комплексний підхід, що включає як етичні так і медико-психологічні аспекти реабілітації. В умовах, що створилися, сімейна політика, основними заходами якої є матеріальні пільги і фінансова підтримка, спрямована на виживання родин з дітьми. Для досягнення високої ефективності соціально-демографічної політики поряд зі створенням умов для самозабезпечення родини, необхідно приймати заходи щодо попередження психоемоційних порушень і надання психологічної підтримки родинам, що вимушені мешкати на забрудненої після Чорнобильської аварії території. Впевненість у завтрашньому дні, стабільно розвиваюча економіка, достовірна інформація і оцінка генетичних наслідків радіаційного впливу буде сприяти зміні показників репродуктивних установок у населення "забруднених” територій у бік збільшення кількості дітей в родині, а значить і зміні тенденцій народжуваності в Україні.

Эта запись была опубликована Nataliia 2-05-2014, 10:14, Если Вы впервые на данном блоге и он Вам понравился, предлагаю подписаться на RSS чтобы не пропустить новых публикаций.

 

Сайт про социальные медицинские и биологические научные проблемы, г. Киев, Украина
Социальная медицина, биология и психология - Прокопенко Н.А. Google :)